The CV-Rejection-Monster або чому я не надсилаю резюме

The CV-Rejection-Panik-Monster або чому я не надсилаю резюме

Був зимовий холодний день. За вікном мела хурделиця, стовпчик термометра показував -19 градусів за Цельсієм, а Ти і досі не надіслав своє резюме потенційному роботодавцю.

“Жодного зв’язку”, – скажеш Ти. “Можливо”, – відповім я. Проте насправді, можна знайти 100 і одну причину для того аби вкотре не надіслати заявку на роботу своєї мрії: таке собі фото на CV, слабкий інтернет, магнітні бурі, поганий настрій і т.ін.

Давайте, все ж, дивитись, правді у вічі  – всі ці вище наведені фактори лише “прикриття” для справжніх винуватців ваших сумнівів. Отож, знайомтесь:

1) Демон профнепридатності

Цей хлопець дуже підступний, адже чатує на першому ж етапі твого пошуку роботи, під час відбору самих вакансій. Велика частина заявників уже у процесі перегляду вакансій відсіює чималу кількість пропозицій через гору вимог до кандидата, завуальованих під дружнім “ми шукаємо…”.

Часто студенти відмовляються від бажаних вакансій, оскільки їх лякає велика кількість hard (особливо hard) та soft skills. Тим не менш, не варто забувати, що роботодавці часто вказують ідеального кандидата на посаду. Немає прямої необхідності відповідати усім переліченим вимогам, оскільки багатьом речам, залежно від сфери, можна навчитись в процесі роботи, або ж на попередньому стажуванні. Можливо, на співбесіді інші Твої хороші риси стануть ключовим фактором для прийнята на роботу. До того ж, завжди простіше працювати з початківцем, який хоче цього навчитись, аніж із досвідченим працівником, який не хоче рухатись далі.

2) Примара першого враження

Гаразд, допустимо, Ти готовий іти на ризик і можеш приписати собі трішки вищий (або значно вищий) рівень англійської і комунікабельності. Але що, як Тебе запросять на співбесіду? Скільки разів у житті Ти зустрічав людей, яких на першій зустрічі просто на дух не переносив, а пізніше кардинально змінював свою думку? От на співбесіді, скоріш за все, “потім” не буде. Так що ж робити якщо Ти не випромінюєш любов та добро кожним своїм рухом? Нічого.

Метою співбесіди не є сподобатись усім, тим паче, що це не можливо. Достатньо показати себе гідним кандидатом, проявити інтерес до вакансії.Підчитавши загальну інформацію про компанію, специфіку вакансії на яку ідеш, та склавши кілька пунктів, які би Тебе цікавили (оплата, працевлаштування, тривалість випробувального терміну і т.п.) і про які можна було б запитатися під час зустрічі уже можна скласти хороше враження. Тим більше, що скоріш за все працюватимеш Ти не з тим, хто Тебе наймав.

3) Домовик зони комфорту

Сам факт пошуку роботи, створення нового резюме, подача заявки, проходження співбесіди, а тим більше працевлаштування достатньо вагома зміна плину життєвих подій. Здавалося б, що про цього домовика та його славнозвісну “зону комфорту”, було сказано уже вдосталь. Усі знають, що її потрібно покидати, аби досягнути чогось, розвиватись і таке інше. Тим не менш, легше не стає і домовик не відпускає.

Щонайменше, не потрібно забувати, що роботодавець зацікавлений у тому, щоб Ти хотів працювати не менше, ніж Ти сам. Практично у кожній компанії є випробувальний термін, аби впевнитись у тому, що дана робота Тобі до снаги та по душі. Не забуваємо про стажування, в рамках якого Ти часто проводите лише половину робочого дня і лише знайомитесь із роботою. Крок за кроком, можна укласти компроміс із своїм домовиком, а можливо він навіть поширить сферу впливу на нове робоче місце.

4) Химера чистого аркуша

Подругою уже згаданого домовика є химера, яка носиться із не менш славнозвісним “чистим аркушем” (ну Ти знаєш, той який з нового року, з наступного семестру і з понеділка). Поява роботи або нової роботи нерідко сприймається із новим життям у якому Ти обов’язково повинен рвати усі минулі зв’язки. Випробування, завдання, інший розклад, знайомство з новими людьми. Може скластись хибне враження, що робота карколомно змінить Твоє життя. Звісно, якщо головною метою справді є бажання змін, то можна відмовитись від всього, що було до того, та якщо ні, варто просто розслабитись, вибір завжди за Тобою.

5) Монстр відмови

П’ятий і найбільш могутній серед страхів, який до останнього не дає натиснути на “відправити”. Гадаю, чи не кожен із нас, хоч раз уже натрапляв на таку роботу, на якій понад усе хотів би працювати. Можливо, хтось навіть уявляв, як він ставить фотографію, вазон та улюблену чашку на робоче місце. І як же важко розлучатись з цією думкою, якщо отримав відповідь із подякою та все ж відмовою. Тим не менш, від того, що Ти не отримаєш жодної відповіді легше не стане, тоді твоя чашка можливо навіть за межі квартири ніколи не вийде. Ти завжди можеш попросити про зворотній зв’язок із поясненням, що варто покращити, аби наступного разу Тобі точно відповіли фразою “Вас прийнято!”.

Тож примирись зі своїми монстрами і спільними зусиллями надішліть резюме на вакансії, які зараз знаходяться у закладках. Ви будете пишатись собою! Щасти!