В американських фільмах чи серіалах часто змальована картина: учень старшої школи після закінчення навчання бере рік відпустки (GAP year або sabbatical) і їде подорожувати країною чи на інший континент, щоб перепочити, знайти себе, відчути чим справді хочеться займатися, вирішити, який коледж обрати (і чи обирати взагалі). Для українських учнів це схоже більше на якусь american dream, ніж на реальність. Чи все-таки ні? Я спробувала з’ясувати і ділюся результатами.
Що таке традиційний gap year?
У звичному розумінні gap year – це рік подорожей перед університетом. Проте сьогодні – це не лише випускники шкіл. Вони різного віку, статі, національності, стилю життя, але є те, що їх об’єднує, – бажання побачити світ!
Люди, які взяли вільний рік, кажуть, що їх життя кардинально змінилося. Що ж такого дає той gap year? 10 найпоширеніших відповідей:
- Допоміг розвинутися мені як особистості;
- дав мені час на самоаналіз;
- зробив мене зрілішим;
- дав мені більше впевненості у собі;
- навчив мене комунікувати з людьми, чий досвід не такий як у мене;
- збільшив мою цікавість до людей і світу;
- навчив мене розуміти/поважати інші культури та традиції;
- допоміг отримати необхідні навички для моєї кар`єри;
- вселив вдячність за те, що є та віру у важливість боротьби за права людини.
Фотографії з інстаграму @kashyrskyy
Gap Year в Україні
Щоб дізнатися більше про gap year в українських реаліях – я поговорила з тим, хто зараз на своєму вільному році. “Страшно? Складно наважитися? А батьки що сказали?” – мені було дуже цікаво, що спонукало на цей крок. Якщо Тобі теж – читай далі:)
Знайомся: Андрій Каширський. У жовтні йому виповнилось 18. Можна було б подумати, що це звичайний хлопець з невеликого містечка Судова Вишня Львівської області. Але це не так! Ще навчаюсь у школі, Андрій почав діяти. Організував курси англійської для дітей, став співорганізатором програми короткострокових стажувань “One day at work” у Львові, про що розповіли The Ukrainians.
Фотографії з інстаграму @kashyrskyy
Свій 10 клас Андрій провів на міжнародній програмі обміну FLEX. Після повернення в Україну екстерном склав програму 11 класу та ЗНО, щоб не втрачати ще один рік і вступити до університету.
Куди піти? Що обрати? У пріоритетах в хлопця була Львівська Політехніка та Києво-Могилянська академія. Зважаючи на те, що цілий рік він був далеко від дому – обирав львівський виш.
“Стоп! Як це він вступає у виш? А як же gap year?” – можеш подумати Ти. Його вільний рік розпочався через 2 місяці після початку навчання, коли Андрій зрозумів, що це не його.
Хоча було все для світлого майбутнього в ІТ: НУ ЛП, інститут комп’ютерних наук, ще й староста групи.
“…і я вирішив забрати документи”
Після року в Америці, Андрія “здивував” (нехай буде це слово, як найбільш толерантне) підхід до викладання в одному з класичних львівських університетів. Одні викладачі намагаються якомога детальніше познайомити зі своїм предметом, проте інші – відмовляються навіть надіслати презентацію лекції. Так буває і це демотивує. А програмування як таке – не лежало до душі.
Залишити навчання можна в будь-який момент, для цього багато розуму не потрібно. Але як пояснити (та переконати!) батькам, що Ти не хочеш більше отримувати освіту за обраною спеціальністю? Андрій знайшов альтернативний університет та факультет, який дасть йому ті знання, яких він потребує. Розказав про цей варіант батькам. Батьки ж не тирани, бажають щастя своїм дітям і підтримають у тих ідеях, від яких горить вогонь в очах.
Підтримка зіграла величезну роль. Знаєш, щоб забрати документи з університету, треба пройти ще більше бюрократичних кіл пекла, ніж, щоб у нього вступити. Особливо, коли Тобі немає 18. Тоді, звісно ж, будуть турбувати Твоїх батьків. Андрій дочекався поки стане повнолітнім і почав забирати документи. Цей процес тривав з листопада до січня. І нарешті свобода…
Що робити ці 12 місяців?
“Ти не можеш змінити світ – якщо не побачиш його” – саме ці слова надихнули взяти вільний рік. Як і кожен юний максималіст, Андрій хоче взяти максимум від цього року. Подорожувати, вести свій блог, продовжувати займатися громадською роботою, працювати. До слова роботу знайшов завдяки вільній англійській. Знання іноземних мов – це завжди великий бонус у резюме.
У вересні розпочнеться навчальний семестр у Литві, де хлопець буде вивчати “Міжнародні відносини і розвиток”. Він мріє представляти Україну на міжнародному рівні та працювати в ООН.
І ці мрії цілком реальні. Забула розказати: Андрій – активний учасник Європейського молодіжного парламенту. Свій вільний рік він розпочав з сесії, яка проходила в Голландії. (Ну Ти розумієш, якщо сесія в Голландії – то по дорозі можна відвідати ще Німеччину, Бельгію та Тенерифе).
Фотографії з інстаграму @kashyrskyy
А взагалі круто бути учасником міжнародної організації. Постійний рух. Наступна мандрівка була у Францію. Три дні дебатів та навчання у Європейському парламенті у Стразбурзі.
Хлопець намагається якомога більше себе завантажити справами та проектами, бо чим менше в Тебе вільного часу – тим більше Ти встигаєш:)
Поради для Тебе
Хочеш взяти вільний рік, проте вагаєшся? Правильно. Це рішення вимагає зваженості та підготовки. Ось 5 порад, які допоможуть:
- Зроби дослідження. Поговори особисто з людьми, які взяли вільний рік. Так Ти зможеш отримати відповіді на свої запитання та переконатися, що схожі страхи і невпевненість були не лише у Тебе.
- Сплануй та підготуйся. Звісно можна залишити все і просто кудись поїхати. Але не поспішай. Подумай хоча б, що Ти будеш робити, що Тобі для цього потрібно, що Ти хочеш для себе отримати за цей рік.
- Не забудь про гроші. За що Ти будеш жити та подорожувати? У Андрія, наприклад, перед тим як взяти вільний рік, були власні заощадження – 30000 грн, для того, щоб не бути залежним від батьків. Він їх заробив, працюючи репетитором з англійської.
- Будь відкритим. Цей рік перш за все для того, щоб брати для себе нове, те, що було досі далеке та невідоме. Відкинь стереотипи та різні кліше і спробуй сказати “так” тому, що досі Тебе лякало.
- Насолоджуйся. Отримуй задоволення – це, звісно, головне.
Якщо Ти відчуваєш, що потрібно взяти паузу, – не вагайся. Нехай Ти втратиш деякий час на те, щоб пізнати і зрозуміти себе. Проте у “грі в довгу” – Ти однозначно виграєш. Не бійся, #СпробуйСебе.
