Ми часто боїмось виходити із зони комфорту, маємо невпевненість у своїх починаннях та вважаємо, що робота якось прийде сама. Оксана з таких людей, які не бояться змінювати роботу, шукати нове та розвивати себе у різних сферах.
Волонтерство
Ще з першого курсу вона почала займатись волонтерством: проводила безкоштовні заняття англійської мови для діток у бібліотеці:
“Кругом всі кричали: «Заспокійся з тим, що тобі з того буде? Не маєш де час діти?» А я тішилась, було круто знати, що як мінімум раз в тиждень мене десь чекають з нетерпінням і те відчуття «потрібності» дало вгору”
Пізніше учні побажали займатись індивідуально і Оксана з радістю погодилась:
“З дітьми важко працювати, але трохи терпіння і правильний підхід зробили своє діло. Разом читали, дивились мультики, складали пазли і навіть їли борщ, так от і вчились.”
Новий досвід
Коли наступило літо, маленькі учні роз’їхались , а бажання мати власні гроші залишилось. Так дівчина почала шукати роботу і, як на диво, найшла її досить легко. Це була робота у стартапі продавцем-консультантом , де Оксана була ледь не єдиним працівником. Перший досвід навчив дівчину бути менш сором’язливою та більш комунікабельною і залишив лише приємні спогади.
Після роботи продавцем-консультантом, Оксана встигла попрацювати і адміністратором у готелі, і попробувати себе у написанні статей для американців. Та незважаючи на такий досвід, все одно продовжила рухатись далі:
“ Від кожної беру своє і в певний момент починаю відчувати ту «мертву» точку, коли робота справді перетворюється на роботу, а не на саморозвиток і мотивацію.”
Робота+навчання – чи можливо це?
Зараз Оксана викладає корпоративну англійську у офісах і час від часу фрілансить, пишучи статті на різну тематику. Чим більше справ у дівчини, тим більше вона всього встигає. Так вона навчилась поєднувати роботу і навчання, ходити в зал та на каву з друзями і мамою. Свій вільний час вона вміє використовувати з користю,тому не перестає працювати навіть на відпочинку.
Оскільки працює дівчина по професії, старається не пропускати університет,бо вважає що на роботу беруть по знаннях. Джерелом цим знань для неї є університет.
Таке насичене життя надихнуло шукати ще одну роботу та задуматись про другу освіту.
Студентам,які сумніваються щодо того чи йти працювати, Оксана радить йти і пробувати себе,навіть якщо ваші вміння не відповідають вказаним вимогам.
“Пам‘ятайте, що людей для найкрутіших вакансій не шукають, а виховують і леліють всередині компанії. Робота має стати помічником у житті, а не причиною сліз і страждань.”
